Як раніше повідомлялось порталом pro-zakon.com ,Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією не підтримав законодавчі зміни щодо прокуратури. Законопроектом (реєстр. №2006 від 05.02.2008, суб’єкт законодавчої ініціативи – н.д. Шемчук В.В.) пропонується вилучити норму із чинного закону, відповідно до якої Генеральний прокурор України повинен погоджувати кандидатури на посаду прокурора Автономної Республіки Крим із Верховною Радою Автономної Республіки Крим.
У зв’язку з зацікавленістю наших читачів більш детальним аналізом цього законопроекту – пропонуємо його. Тим більш, хоча й законопроект було рекомендовано відхилити профільним Комітетом, але законодавча тенденція, викликає певну зацікавленість.
Отже, цим проектом пропонується внести зміни до статті 15 Закону України «Про прокуратуру», привівши його у відповідність до Конституції України, знівелювати вплив органів місцевого самоврядування автономії, зокрема Верховної Ради АР Крим, на керівників правоохоронних органів та прокуратури АРК.
Такий підхід пропонується реалізувати комплексно, шляхом виключення ряду положень Закону України «Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим» та Конституції Автономної Республіки Крим і приведення у відповідність Законів України «Про прокуратуру», «Про міліцію» та «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю».
Справа в тім, що правові акти Уряду та інших органів виконавчої влади
Автономної Республіки Крим, які суперечать Конституції та законам України, а також законам Автономної Республіки Крим, прийнятим в межах її компетенції, можуть бути опротестовані прокурором Автономної Республіки Крим. Протест вноситься до того органу, який видав незаконний акт, а в разі відхилення протесту прокурор Автономної Республіки Крим або його заступники звертаються із заявою до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в порядку, передбаченому законодавством про скасування незаконного правового акта.
Крім того, Прокурор Автономної Республіки Крим може звернутися до Верховної Ради Автономної Республіки Крим з поданням про невідповідність Конституції та законам України правових актів
Верховної Ради Автономної Республіки Крим, її Президії та інших органів Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Прокурор Автономної Республіки Крим може вносити подання до Верховної Ради Автономної Республіки Крим з питань, що потребують тлумачення Закону.
За таких обставин погодження Генеральним прокурором України кандидатури на посаду прокурора Автономної Республіки Крим із Верховною Радою автономії, за законністю дій якої в подальшому прокурор наглядатиме, видається не доречним.
Тому логічно б було вважати цілком прийнятною ідею призначення підпорядкованих прокурорів, у тому числі прокурора Автономної Республіки Крим, безпосередньо Генеральним прокурором України без погодження з відповідними представницькими органами, оскільки це сприятиме втіленню на практиці принципу незалежності прокуратури. Однак, за думкою і профільного комітету и головного експертного управління ВРУ, реалізація цієї ідеї шляхом простого внесення змін до Закону “Про прокуратуру” неможлива через декілька причин.
Інститут погодження Верховною Радою Автономної Республіки Крим призначення Прокурора АР Крим запроваджено положенням абзацу 2 пункту 25 частини 2 статті 26 Конституції Автономної Республіки Крим, затвердженої Законом України “Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим” від 23 грудня 1998 року.
Чинна редакція статті 15 Закону України “Про прокуратуру” відповідає за змістом вказаному вище положенню, яке є спеціальним і таким, що деталізує ст. 26 Конституції Автономної Республіки Крим.
Не слід забувати, що Конституція Автономної Республіки Крим у системі загальноукраїнських нормативно-правових актів має вважатись актом, який має юридичну силу закону (з огляду на те, яким нормативно-правовим актом вона затверджена). При цьому статтями 85 (п. 37 ч. 1) та 135 Конституції України встановлено особливий порядок прийняття Конституції Автономної Республіки Крим та внесення змін до неї, згідно з яким Верховна Рада України не може змінювати цей нормативно-правовий акт на власний розсуд, без прийняття відповідних змін Верховною Радою Автономної Республіки Крим. З огляду на це Конституція Автономної Республіки Крим має певний пріоритет по відношенню до інших законів України.
Отже, резюмуючи, Верховна Рада України не повинна приймати законодавчих положень, які б вступали у суперечність з положеннями Конституції Автономної Республіки Крим. І було б юридично коректним внесення запропонованих у проекті змін до Закону України “Про прокуратуру” за умови попереднього внесення відповідних змін до Конституції Автономної Республіки Крим.
