І юрисконсульт, і юрист корпоративної юрфірми займаються корпоративним правом. Отже, більш доцільним було б визначати «корпоративного юриста» не за місцем роботи, а за її предметом. Тобто, корпоративний юрист – це юрист, котрий спеціалізується на корпоративному праві. Цей підхід до визначення, до речі, є прийнятим на заході, звідки він і потрапив у нашу юридичну культуру і термінологію.
Пригадується доречна історія, пов’язана з цим терміном. В одному поважному українському медіа вирішували: на яку читацьку аудиторію орієнтуватися? Вирішили: з-поміж інших орієнтуватися на «корпоративного юриста». Закипіла робота, минув час. І невдовзі з’ясувалося: не до кінця було з’ясовано зміст терміна. Зокрема, одні мали на увазі юриста, який працює в юридичній фірмі, що обслуговує корпорації (підприємства). Інші ж – юриста підприємства, якого в нас заведено називати «юрисконсультом».
Яке з визначень коректне? Як з’ясувалося, обидва підходи мають право на існування. І це тому, що і юрисконсульт, і юрист корпоративної юрфірми займаються корпоративним правом. Отже, більш доцільним було б визначати «корпоративного юриста» не за місцем роботи, а за її предметом. Тобто, корпоративний юрист – це юрист, котрий спеціалізується на корпоративному праві. Цей підхід до визначення, до речі, є прийнятим на заході, звідки він і потрапив у нашу юридичну культуру і термінологію.
Якщо притримуватися такої термінології, то корпоративним юристом може вважатися і дослідник чи вчений-юрист, який займається науковим вивчення проблем корпоративного права, підприємництва. Також слід відзначити, що й не кожен юрисконсульт, хоча він і працює на підприємстві (за формою корпорації), вирішуючи його правові проблеми, може вважатися «корпоративним юристом», якщо він не займається корпоративним правом (а, наприклад, працює в договірному департаменті тощо).
Якщо розкривати зміст терміна «корпоративний юрист» через зміст терміна «корпоративне право», то доведеться також з’ясовувати зміст і терміна «корпоративне право». І тут теж є дискусійні питання. Отже, ми вирішили звернутися із запитаннями до тих, хто займається корпоративним правом.
- Як ви визначаєте термін «корпоративний юрист»? Чи вважаєте ви себе таким?
Олександр Окунєв (директор Центру корпоративного управління Міжнародного інституту бізнесу:
- Я не знаю, що таке «корпоративний юрист». Вважаю себе юристом, який спеціалізується у сфері корпоративного права.
Володимир Кравчук (к. ю. н., адвокат, директор ЮФ «Універсалюс», м. Львів):
- Корпоративний юрист – це юрист, який є штатним працівником певної організації та займається переважно її справами. До корпоративного права він безпосереднього стосунку не має. Я – адвокат, спеціалізуюся в корпоративних спорах (на спорах щодо участі в товариствах).
Олена Кібенко (д. ю. н., професор кафедри господарського права НЮАУ ім. Я. Мудрого, старший партнер ЮФ «Інюрполіс», м. Харків):
- Мені здається. що корпоративний юрист, це юрист, що працює на певну корпорацію, так званий, юрист «in house». Корпоративні юристи відрізняються від адвокатів та юристів юридичних компаній. Тому себе вважаю не корпоративним юристом, а спеціалістом у галузі корпоративного права.
Інна Спасибо-Фатєєва (д. ю. н., професор кафедри цивільного права НЮАУ ім. Я. Мудрого, член-кореспондент АПрНУ України):
- Корпоративний юрист – це фахівець з глибокими знаннями корпоративного права, під яким я пропоную розуміти досить широке коло або систему норм не тільки в сфері юридичних осіб, а й оподаткування, конкурентного законодавства, ринку цінних паперів, договірного права тощо. Це фахівець широкого кругозору, що базується на глибоких знаннях наукових доктрин, здатний до аналізу та продукування прогресивних ідей. Це той, хто має досвід практикуючого юриста, що ґрунтується на добротній освіті, причому постійно оновлюваній.
- Я фахівець із досить тривалим строком адвокатської практики, численними зв’язками у широких колах наших колег-юристів – із судейської сфери, з адвокатської, нотаріальної, навіть міліцейської (щодо економічних злочинів, фінансових пірамід тощо), однак я можу лише певною мірою вважати себе корпоративним юристом. На мою думку, такий юрист має щоденно перебувати у самій глибині корпоративної проблематики і на собі відчувати кожне проходження корпоративного спору, кожну лінію механізму реалізації корпоративних прав, кожну приховану дрібничку корпоративного конфлікту.
- Що порадите початківцям, які планують пов’язати своє життя з корпоративним правом?
Олександр Окунєв:
- «Початківців» я б запросив на заходи нашого Центру, де вони отримають освітні та інформаційно-консультативні послуги, а також назавжди «захворіють» цією темою, яка в нашій країні далеко не вичерпана.
Володимир Кравчук:
- Перша порада – не беріться за корпоративне право, поки не прочитали 500 судових рішень. Друга – не починайте з корпоративного права – воно найскладніше. Третя – намагайтеся врегулювати корпоративний спір миром.
Олена Кібенко:
- Рекомендую активно вивчати не тільки законодавство України, але й корпоративне законодавство та практику інших країн – це дозволить сформувати комплексне сприйняття корпоративного права і більш повно зрозуміти багато інститутів вітчизняного законодавства.
Також спеціалістам у галузі корпоративного права слід добре розбиратися у суміжних галузях – цивільному, трудовому, податковому, адміністративному, кримінальному та міжнародному приватному праві. Дуже корисним буде отримання знань з питань бухгалтерського обліку та звітності.
Інна Спасибо-Фатєєва:
- Той, хто стоїть на початку цього нелегкого шляху, має лише зрозуміти - вибору в нього немає. Юрист повинен бути добре освіченим у тому, що стосується його роботи, аби відчувати себе впевнено в будь-якій ситуації. А ця впевненість досягається лише наполегливою працею, що з часом увінчається належним рівнем досвіду. При цьому не слід забувати про моральні засади суспільства, більше того - тримати їх камертоном.
Утім, це стосується будь-якого фахівця - митця, науковця чи бізнесмена. Це стосується всіх і кожного, хто прагне набути цей досвід і стати достойною фігурою в тій грі, що йменується життя
Бігун Славік
ЮрГазета, №44(128) 08 листопада 2007 року
