Первая страница
proзакон
проза законов
pro-zakon.com
Карта сайтаОбратная связь



   

Чи переживуть рейдери перезавантаження уряду?

Одним із перших законопроектів, які надійдуть на розгляд нової Верховної Ради, стане розроблений попереднім урядом документ про протидію незаконному захопленню підприємств, тобто рейдерству. Сама його поява свідчить про набуття українським рейдерством ознак економічної епідемії, яка загрожує національній безпеці. Адже держава, уславлена перманентними підкилимними війнами за переділ власності, не може розраховувати на підвищення промислових показників, рівня інвестицій, доходів бюджету, зрештою – економічне зростання. Очевидно, урядова комісія з протидії рейдерству, очолювала першим віце-прем"єром Миколою Азаровим, не змогла покласти край українському "гуляй-полю" в бізнесі. Тепер це завдання ляже на плечі нового уряду, успішність роботи якого буде залежати від того, чи зможе він нормалізувати ситуацію, повернувши її в законні і цивілізовані рамки.
Втім, поки влада прицінюється до розподілу портфелів, рейдери не гають часу. Ще не вщух гучний скандал, пов'язаний зі спробою тихцем захопити Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат, а вже виходить на новий рівень літня історія про захоплення Чорноморського суднобудівного заводу (ЧСЗ).
Нагадаємо, що досі завод знаходиться під контролем людей, яким він не належить. Підприємство було захоплено на початку серпня групою озброєних осіб, які, використовуючи досить сумнівне судове рішення, змінили менеджмент і почали перетворювати величезний завод на фортецю. Мабуть, таким чином вони збираються відсвяткувати.
Дотепер будуються якісь укріплення, на вікнах встановлюються грати – схоже, заколотники готуються до тривалої облоги.
Капіталістично-марксистський дует
Відзначимо, що обидва випадки з ЧСЗ і КГЗКОРом, які набули міжнародного розголосу, а також кілька дрібніших скандалів поєднані одними й тими самими дійовими особами: соціалісткою, керівником Фонду держмайна Валентиною Семенюк та українським капіталістом з російським паспортом Вадимом Новінським.
У справах, що стосуються Миколаївського регіону, до цієї компанії цілком можна додати заступника Секретаря Ради національної безпеки та оборони Олександра Садикова.
Судячи з публікацій у ЗМІ, ця група склалася більше року тому, що дозволило Новінському у серпні 2006 р. купити за безцінь (34,4 млн. грн.) Балаклавське рудоуправління. До того в руках російського бізнесмена вже перебував найбільший в Україні Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат і половина Південного ГЗК.
Конкурс з продажу балаклавського підприємства, організований Фондом держмайна на чолі з полум’яною соціалісткою, був також дуже вигідний за своїми умовами для конкретного покупця – "Смарт-Груп" Новінського.
Раніше тільки ЗМІ відверто звинувачували згадану славну трійку у маніпуляціях з власністю і в рейдерстві, а державні органи грали у мовчанку.
Позачергові парламентські вибори вплинули на ситуацію: у президентському секретаріаті, хоча поки що й неофіційно, впевнено говорять про неминучу відставку Семенюк і Садикова. Поінформовані джерела стверджують, що керівник Фонду держмайна вже зібрала речі, а Садиков отримав тривожний сигнал, коли всупереч сподіванням не був затверджений кандидатом у депутати від "Нашої України" та був звільнений від членства РНБО указом Президента вже за тиждень після призначення.
ЧСЗ як загроза соціалізму
Підтвержденням останньої тези можна вважати ситуацію на ЧСЗ. Як відомо, у червні, поки політики готувалися до виборів, Господарський суд Києва раптом скасував укладену 2003 року угоду про купівлю підприємства у Фонду держмайна акціонерним товариством, яке контролюється російськими бізнесменами Ігорем і Олегом Чуркіними.
До того Валентина Семенюк більше року намагалася підступитися до підприємства, звинувачуючи його власників у невиконанні інвестиційних зобов'язань. За цей час Фонд держмайна програв позови проти власників ЧСЗ у трьох судових інстанціях (з Вищим господарським судом України включно). Але це не завадило Семенюк почати судову тяганину з початку – з Господарського суда Києва.
Втім, цього разу рейдери вирішили не чекати завершення судової тяганини, і, як було сказано вище, завод захопили, користуючись іншим приводом.
Все це відбувається у європейській демократичній державі, до того ж - на тлі ухваленого ще у кінці серпня рішення Апеляційного господарського суду Києва, який призупинив рішення госпсуду Києва про розірвання договору купівлі-продажу акцій підприємства і направив справу до Вищого господарського суду. Фактично суд в черговий раз став на бік Чуркіних, як законних власників заводу, і ні про яку законну зміну власника зараз мова не йде.
Відомі імена "героїв": про те, що голова Фонду держмайна діє на користь групи Новінського "Смарт-груп", написали чи не всі українські та російські видання.
Але влада на чолі з антирейдерською урядовою комісією мовчки спостерігає, як рейдери безперешкодно "хазяйнують" на чужому підприємстві. Ба, навіть більше, вже у вересні, під час скандалу зі спробою захоплення криворізького комбінату стало відомо, що та сама група Новінського (яка, до речі, раніше підпорядкувала собі Херсонський суднобудівний завод) готується отримати контроль над останнім державним підприємством цієї галузі – Миколаївським суднобудівним заводом ім. 61 комунара.
Представники влади неофіційно повідомляли пресі, що "партнер" Новінського Садиков готує рішення Ради нацбезпеки та оборони про приватизацію підприємства, а представники міської влади Миколаєва стверджували, що прихована приватизація вже почалася у вигляді часткового об'єднання фінансових потоків херсонського і миколаївського підприємств.
Недавно Юлія Тимошенко прямо звинуватила Семенюк, Садикова і Новінського у рейдерстві. Говорячи про своє майбутнє прем'єрство, вона запевнила, що викорінить злочинні рейдерські схеми.
Втім, експерти обережно ставляться до подібних заяв, припускаючи, що новий етап боротьби з рейдерами може перетворитися на черговий переділ власності на користь… інших рейдерів. Принаймні, керівник Антирейдерського союзу підприємців України Андрій Семидядько ще на початку цього року сказав: "Україною керують 5-7 промислових угрупувань, які делегували своїх представників у владу". Одним законом цю ситуацію змінити, звичайно, неможливо.
 
Ігор Орленко
"Економічна правда"
<!-- / content begin --> <!-- Читайте також --> <!-- / Читайте також --> <!-- Файлы --> <!-- / Файлы end --> <!-- -->