Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності рекомендував Верховній Раді прийняти за основу проект закону «про внесення змін до статті 191 Кримінального кодексу України» №3225. Чергова «геніальна» новела законодавця стосується на цей раз запровадження кримінальної відповідальності за запровадження кримінальної відповідальності за незаконне встановлення контролю над юридичною особою чи її активами.
Звичайно ж даний законопроект є черговим фрагментарним кроком на шляху до боротьби з рейдерством. Але чи можна досягти хоч якогось ефекту, якщо пропонувати законопроекти, які встановлюють ВЖЕ встановлену кримінальну відповідальність за певні злочини. Як то кажуть : «ті ж яйця, але тільки вигляд з боку».
Зокрема, Проектом пропонується встановити кримінальну відповідальність за «встановлення контролю над юридичною особою чи її активами або заволодіння ними, поєднане з вчиненням суспільно небезпечного протиправного діяння або із використанням суспільно небезпечного протиправного діяння, вчиненого іншою особою або поєднані з насильством, яке не є небезпечним для життя або здоров’я особи або з погрозою застосування такого насильства». Але під цю узагальнену фразу підпадає велика кількість різних злочинних діянь, які вже передбачені чинним КК. Наприклад, заволодіння такими “активами” юридичної особи, як грошові кошти, цінні папери або інше майно, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя або здоров’я особи, є грабежем і має кваліфікуватись за статтею 186 КК. Ті ж дії, поєднані з насильством, небезпечним для життя або здоров’я особи, є розбоєм (стаття 187 КК), а в разі їх вчинення озброєною бандою – бандитизмом (стаття 257 КК). Це знає навіть студент юрфаку, якому викладають курс «Кримінального права. Особлива частина». Якщо вже мова йде про певні прояви рейдерської активності, то КК України згідно ст. 206, встановлює кримінальну відповідальність за протидію законній господарській діяльності. А , наприклад, стаття 358 кваліфікує як протиправні дії по підробленню документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів.
Також законопроект просто пістріє занадто узагальнюючими термінами. Я собі уявляю, як слідчий буде розбиратися в кваліфікаційних ознаках «дій особи або групи осіб по встановленню контролю над юридичною особою”. сам вираз “встановлення контролю” може розумітись по-різному. І це на тлі того, що вже є стаття 189 КК, яка встановлює відповідальність за вимаганням.
Отже, замість розробки комплексних антирейдерських законів законодавець спромігся встановити повторну криміналізацію вже передбачених Кримінальним кодексом України діянь. Що це: почалась чергова хвиля передвиборчого популізму чи повна відсутність юридичної кваліфікації у представників депутатського корпусу та їх помічників, які пишуть подібні законодавчі «новели».
Олег Паламарчук
Голова Національної колегії адвокатів
