У вирі передвиборчих війн, які почались не дочекавшись офіційного старту, ми ще не раз будемо свідками відверто популістських законопроектів. Деякі з них, в умовах «працюючого» парламенту, навіть мають шанси бути прийнятими. Один з тих законопроектів, який викликає відверте здивування, є створений та поданий до парламенту Урядом проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики, вирішенні питань місцевого значення».
Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування, який розглядав цей законопроект, рекомендував його Парламету прийняти за основу. Чому ж цей законопроект є абсолютно не прийнятним та черговою урядовою декларацією?
У проекті Закону пропонується передбачити форми участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики та вирішенні питань місцевого значення, зокрема:
- консультації з громадськістю,
- громадська експертиза діяльності вказаних органів,
- систематичне інформування громадськості органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями про свою роботу та діяльність громадських рад.
Все, начебто, виглядає доволі логічним. Якби не багато «але».
По-перше, в проекті Закону відсутні визначення «консультації з громадськістю», «громадська експертиза». Немає таких визначень і у чинному законодавстві. Яка ж сфера повноважень є у місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в цій сфері? Як має діяти громадськість у запропонованій моделі відносин? Хто є суб’єктами цієї діяльності? Адже у приписах законопроекту йдеться і про «громадськість» в цілому, і окремо про громадян та їх об’єднання тощо, як суб’єктів відповідних відносин. Всі ці питання просто не припустимі для законопроекту, який вже виноситься на розгляд Верховної Ради.
По-друге. Існує ч.2 ст. 19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Однак згідно проекту Закону, затвердження відповідних механізмів участі громадськості у системі управління державними та місцевими справами будуть наділені відповідно Кабінет Міністрів України та місцеві ради. Тобто з положень проекту випливає, що зміст своєї діяльності у формі «консультацій з громадськістю», «сприяння здійсненню громадської експертизи» органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування визначатимуть самостійно. А це прямо суперечить положенням Конституції України.
По-третє. Положення проекту сформульовані так, що можуть інтерпретуватись як обов’язок місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування взаємодіяти з громадськістю виключно у передбачених законопроектом формах при підготовці і виконанні рішень з будь-яких питань своєї компетенції. Невиконання цього обов’язку може бути підставою для сумнівів у легітимності рішень зазначених органів. Але, знов таки, відсутність чіткого визначення нових, пропонованих форм участі громадськості суттєво ускладнить законну діяльність вказаних державних органів та органів місцевого самоврядування.
Ми не будемо вдаватися в мотиви Уряду, який підготував такий проект закону. Думаю, вони й так на поверхні. Однак, ясно те, що прийняти такий Закон – це зробити ще 10 кроків назад від реальної реалізації участі громадян в прийнятті рішень владою. Можливо такими законопроектами й намагаються досягти такої мети?
