Судебная практика

Господарські товариства — універсальна і найбільш оптимальна в стабільному майновому обороті організаційно-правова форма суб’єктів господарювання. Необхідною умовою для їх діяльності є забезпечення ефективного та своєчасного захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників корпоративних відносин, які пов’язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності господарських товариств.

Речь пойдет о внесудебном, арбитражном урегулировании споров по доменам в зонах .com, .net, .org. и некоторых других зонах. Для таких споров ICANN ( http :// www . icann . org /) - Международной Интернет-корпорацией, управляющей адресным пространством сети Интернет – была разработана Единая политика урегулирования споров о доменных именах (ЕПУС).

Нещодавно довелося оскаржувати податкове повідомлення-рішення , виписане нашому клієнту. Окружний адміністративний суд м . Києва позов задовольнив у повному обсязі. Не все так погано у нашій країні.

Санкции за совершение сделки, с целью, заведомо противоречащей интересам государства и общества, могут применяться только в случае наличия умысла на совершение сделки, противоречащей интересам государства и общества. При этом факт признания недействительными учредительных документов одной из сторон (на момент совершения или исполнения сделки) не является умыслом, заведомо направленным против интересов государства и общества.

Інтервю з відомом адвокатом, медатором, керуючим партнером Юридичної аналітичної фірми «Чернявсткий, Калінська і партнери", суддя у телепрограмі "Судові справи. Кара та злочин" на телеканалі Інтер

Про практику застосування господарськими судами законодавства про захист прав на об'єкти інтелектуальної власності (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України) (Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 30.06.2009 № 01-08/411/1) У порядку інформації та для врахування у розгляді справ надсилається огляд вирішених господарськими судами України спорів у справах, пов'язаних із захистом прав на об'єкти інтелектуальної власності, судові рішення в яких переглянуто в касаційному порядку Вищим господарським судом України.

 У зв'язку з питаннями, які виникають у судовій практиці щодо застосування норм матеріального і процесуального права у вирішенні корпоративних спорів, президія Вищого господарського суду України вважає за необхідне внести такі зміни і доповнення до рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" (далі - Рекомендації).

Узагальнення підготовлене суддею Верховного Суду України О. Ф. Селівоном та головним консультантом управління узагальнення судової практики О. С. Іщенко. Право кожного громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю та соціальних виплат закріплено у статтях 43, 46 Конституції України. Реалізація зазначених конституційних прав громадян врегульована Законом від 24 березня 1995 р. N 108/95-ВР "Про оплату праці", Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП), іншими законодавчими та нормативними актами. Зокрема, ст. 1 названого Закону визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу; ч. 3 ст. 15 (у редакції Закону від 21 жовтня 2004 р. N 2103-IV) передбачено, що оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку.

Как известно, при применении моратория во время осуществления процедуры банкротства прекращают начисляться штрафные санкции и проценты относительно должника. Однако не всегда отечественными судами однозначно понимается правильность применения моратория и некоторые его особенности, в результате чего инициируются многочисленные судебные споры. Ниже рассмотрен один из таких споров.

На практиці виникає цікава ситуація, адже за своєю суттю третейська угода є правочином, оскільки правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, тому коли зацікавлена особа бажає оскаржити третейську угоду в судовому порядку, то перед нею постає запитання, а в який суд звертатися із заявою про визнання третейської угоди не дійсною, до компетентного суду у розумінні закону України «Про третейські суди», чи до суду, якому підсудна справа про визнання недійсним правочину за правилами встановленими ЦПК і ГПК. ----------------